Сукно для більярдного столу: вимоги і кращі виробники

Сукно для більярда найчастіше зеленого кольору – це вважається класичним варіантом, оскільки відбулася гра від забави селян, які катали кулі киями по траві направляючи їх до цілі

Якісне сукно – одна з обов’язкових умов більярдного спорту. Спочатку матеріалу не надавали великого значення. Від нього вимагалося пом’якшувати удари і вирівнювати поверхню. Але сьогодні сукно для більярдного столу – найважливіший елемент гри, від якого залежить результат поєдинку. Тому підбирати матеріал і доглядати за ним потрібно зі знанням справи.

Історія покриття більярдних столів

Хто і коли придумав більярд – навряд чи буде встановлено. Передбачається, що зародився в древньому Китаї або Індії, але зате точно відомо, що став популярним після проникнення в Європу. Схожа гра з’явилася спочатку у Франції, була розвагою селян: учасники палицями ганяли кулі по траві, намагаючись загнати в ціль. У XV ст. стала улюбленим дозвіллям аристократів. Тоді ж отримала свою назву: bille (куля), billart (палиця).

Франції належить ідея перенесення гри в приміщення. Перший стіл був виготовлений спеціально для короля. Це була кам’яна плита, встановлена на масивне підставу і покрита зеленим сукном, имитировавшим траву – традиційне поле гри. Такий варіант відразу полюбився бильярдистам, тому поєдинки стали проводитися в закритих приміщеннях.

Зросла популярність гри породила попит на якісне сукно, оскільки тканини швидко рвалися, прожигались. Відповідно, потрібні часті перетяжки столів.

Спочатку більярдні покриття випускалися чистошерстяными, але зараз вибір значно ширше, так як матерія виробляється з різними добавками.

Що залишилося практично незмінним, так це колір. Традиційна палітра для сукна більярдних столів – зелені відтінки. Такі забарвлення затверджені міжнародною федерацією для професійних змагань. Альтернативні забарвлення (синьо-блакитні, бордові, фіолетові) застосовуються для домашніх ігор, в аматорських клубах.

Факт! Компанія Iwan Simonis – найстаріший виробник більярдного сукна, відомий з 1680 року.