При оформленні сучасних інтер’єрів дизайнери все частіше вибирають натуральні, екологічно чисті та безпечні матеріали. Один з них рогожка тканина, відома людству ще з давніх часів. Розглянемо історію та склад полотна, його переваги та недоліки, сфери використання, правила догляду.
Походження і зовнішній вигляд
Багато століть тому міцні грубі рогожки плели з високого болотної рослини рогозу вузьколистого, який зовні схожий на очерет. Рогіз використовувався при виготовленні меблів, доріжок, килимів, кошиків. Сухі стебла йшли на топку, а пух на набивання матраців і подушок. З волокон ткали мішковину для пошиття торбинок, селянської одягу. У матеріалу була міцна щільна структура і 2 або 3-ниткове переплетення.
Пізніше сировиною для неї стало липове лико. Воно перероблялося в мотузки, які вымачивались і використовувалися для плетіння, спочатку ручного, потім на ткацьких верстатах.
Мішкувата рогожка отримала всесвітню популярність після виходу колекції Коко Шанель на її основі. З матеріалу для бідних вона раптом перетворилася на тканину, зближуючу людини з природою. Моделі з рогожки добре тримали форму, були схожі на вироби з льону, але коштували набагато дешевше. Сьогодні відомі кутюр’є продовжують шити одяг з рогожки. Поряд з цим матеріал використовується для пошиття серветок, скатертин та іншого домашнього текстилю.
